Завжди як не в людей )))

Завжди як не в людей, - так би сказала моя мама, якби знала всю правду мого тяжкого навчання.
Для тих, хто не в курсі, так, я вчуся на стаціонарі в Франику, і так я там не буваю.. вірніше не бувала, і тепер в мене багато проблем через то (((
Зараз в мене активні дні бігання за викладачами, і намагання здати хоч щось, щоб мати заліки і екзамени. Наприклад, один екзамен я здавала у викладачки дома, бо їй не хотілося йти в університет, а чо, добре так було, якщо ще й врахувати факт, що виявляється я знаю її дочку.. хе хе ))А ще один мій екзамен здавала, Христя Шкляр, - поки я була в Італії, хороший такий викладач з охорони праці, трохи сліпий, і не помітив, що христя то хіба четвертина мене.
Вчора в мене знову був новий досвід, якто кажуть вік живи - вік учись. Я здавала залік в поїзді. І він мені нагадав пост 2007 року А Вам Слабо! я просто вчора знову здавала право, щось в мене з цією кафедрою без пригод не виходить.
Так от, в мене викладач довго не хотів приймати залік, ну аж поки час перездас не пройшов, і йому таки позвонив декан, що пора б мене вислухати.
Я для цього спеціально приїхала з Кива, але біда одна, він забув мобільний дома ,тому яф його так і не знайшла, а коли знайшла інший його номер ,то він уже додому їхав (((.
ПРоте, випадково у телефонній розмові виявилося, що ми обоє їдемо одним поїздом до Києва. От і вирішили ми використовувати час ефективно. Залік в купе №4, вагон 10 :))
Прийшла написала, відповіла на питання... ну хоча відповідала я мало, бо для того треба було б ще щось знати. Потім ми ще сиділи години три говорили про життя )) і йому не скучно було їхати і в мене залік є :)))
Тепер би ще 2 здати до пятниці без моєї присутності і було б просто фантастично)))

sentimental ?? I have what to remember

Я маю, що згадати... Три роки в рідному локальному комітеті, не пройшли даремно, було багато сліз і розчарувань, надій і приємних моментів, а сміху, його було найбільше ))Отак жила собі, і ніколи не уявляла, що буду читати про новини локального комітету в газеті.
Сьогодні вийшов у світ новий номер, його президент, вислав чемно на аламні войс, відкрила я цей чудернацько кольоровий документ, і так мені добре стало, так приємно читати, що в них хороші стажери, що людей багато, і проекти є. А ще приємно було згадувати ,як ми (мій борд) писали різні мотиваційні листи, перед виборами нової виконавчої ради, і таки 5 людей тоді купилися ))
Люблю свій ЛС Франик )))...

About people that matter …
How often you say to people that really matter honest things? How often you say thank you to them? And how often you say I love you? - , because you are my friend or my coach or simply random guy I care so much.
And the biggest paradox is when you have time for it something stops you, you cannot find the power insight to say, to show. You feel that there will better time but actually there will never be, as that was perfect point of time that you already missed…
Why I’m writing it?
Hmmm it took me life to tell to my grandma how much I love her, and I would tell her, but life stopped…
It took me couple years to ask to person I really believe, about his mistakes to avoids them by myself… and finally I did and that made my day the best in last month, so why I didn’t do it before?
It took me a while to understand that there are some people that really care about me… and today I said: “ I love you, caz you my friend, and I’m thankful I have you in my life “ but It was only 1 of those close people I have in my life.
So about people in my life
I have good teachers, in all sense of this word, and I really learn a lot from them, sometimes they can be my family, they can be younger or older for 20 years, they can be my close friends or random people passing by, they can be people from the magazine, or from the movie… hmm seams a lot, I would like to name all those people probably I would spend whole day for that.
Today I want to tell you that I remember about your influence on me and I’m happy having you as my teachers. Even it seams I make some mistakes or don’t listen to you, I really do!
Thank you for making my life meaningful

me and 2008

Finally my 2008

Moments that shaped my heart:
Kolyadku with AIESEC alumni on Christmas holidays, Ukrainian MC election (MCP part),Franik Alumni Event (the best event I've ever had) ITC (the best home group experience, good atmosphere, good friends),National alumni Event, Brazil (my biggest dream came true!!! I would love to make internship in Latin America some days), MC life (everything, - our jokes, my nick names, house, cooking pears etc...), MCP election, meetings with my lovely girls Masha(In Brazil), Legka (In Franik)...
I want to thank to:
my parents and family - for support they give, and forgive me everything so easily. My best friends - Zhanna, Tonya, Legenka, Masenka, Katya :) My team mates: Basnya, Lara, Lyuba, Sasha, Rostya. My EB teams :), Kevin, Angels,Ira Ruseva, Nadya, Betty Mo, Barbara, Deepty, Ewa, Joanna, Anton,Nicu Apostu, Yulian, Eugenie, Udav and MC team, Liya, Ira, LC franik, XQB team and lovely chair Felipe, Garnik, Michal, Dogu, Ira (IDS), Lenka (OCP). Thank you for being part of my life this year...

it happen so.. sometimes

Hmm, from the beginning of this year, I have so many thoughts in my head and I want to express them, write, but when it comes to writing it self words just disappearing and I don't know what to write, where to start and how to say..
What is that ??? Again discovering that i'm becoming more and more closed to outside world??
Strange.... and I don't know what to do with that.

P.S. any case here will be put a lot of posts, I want to share with you)))

happy holidays Ukraine )

Якщо ви чогось дуже сильно хочите... вся всиленна прийде вам на допомогу

так і це правда ,вкотре переконуюся, що саме так воно і є. Сьогодні ходила купувати квитки до Києва, щоб зустрітися з однією важливою для мене людиною )) і взяла останній квиточок, який здали переді мною ))) такого захвату і радості в мене не було давно)))
тепер в мене є два квитка до Києва і знову додому )))

like this Ukrainian Christmas song