How I became LCP in photos

Ностальгія......

Скучила за прекрасною можливістю подорожувати. Звісно зараз я подорожою набагато більше і масштабніше.. тепер весь світ може бути мій :) але це вже зовсім інша прекрасна можливість..... я скучила за гітарою і червоними язиками багаттям, скучила за холодом
весняного ранку і першою росою на палатці.....скучила за лісом і холодними річками... горами і долинами, квітами і такими високими соснами........
Багато хто знає, що я займалася туризмом, але що то означає мабуть зрозуміють тільки ті, хто це спробував.
Коли поборюючи свій страх, ти дерешся на скалу, - і ти щасливий подолавши два метри дороги, а якщо ще й тобі не дали штрафних балів.. тоді це вже перемога..

Коли ти прокидаєшся разом з сонцем, вилазиш з теплого спальника і йдеш до гірського джерела щоб остаточно прокинутися, помившись в льодяній воді..... Коли на одній поляні знаходиш більше ящірок (Саламандра плямиста), які занесені в Червону книгу, ніж самих людей....

Мабуть все це можна зробити і зараз... поїхати в гори... в ліс..з палаткою.... на туж таки поляну.... але є шось чого вже не буде.... не буде змагань....... не буде смаку перемоги чи поразки.. а їх було багато.......
а ще я певне більше ніколи, отак просто не побігаю по лісі з картою і компасом.. скорочуючи дорогу через яри і балки, через просіки і вирубку лісів.... коли кожен крок наближає тебе до перемоги....
Дивно так, сидячи дома, і згадуючи, про то як бігала по лісу.. мені стає страшно... то дійсно страшно сама в лісі.. серед змій.. ящірок, з картою, яка вже замазана вся в болоті, - в яке ти впала, ще після першого повороту.... але мені ніколи не було страшно.. я бігла бо знала, що не можу підвести команду.... і то було так прикольно!!!

А ще перша любов... і все ж там.. в горах... коли вже давно сонний час, а ти пробираєшся через ліс, на другий кінець наметового табору, бо так не хочеться спати.......і ніч така місячна... і все так по-дитячому добре... і навіть оппечені руки, чи розтягнуті звязки на ногах, і синяки по всьому тілу від системи і спорядження в якому приходиться ходити мало не ввесь день...... не могли зупинити мене. :)

one place

By a chance, backing from first revue with coordinator candidate.... i was walking near the Church..... there where evening Mesa.. Suddenly i understood I have strong desire to listen to the priest and chorus. I came cloth er and looked at the Strong and so big Church building.... it was amazing picture - cupola on the front and sunset on background...... I entered.... Prayed ..... and then i understood that it was that thing I really needed.... lessening Church songs so said but so special... because in two days EASTER. I felt peace of mind, I felt the energy, the power that was comeing to me from the walls.

Hm then I've noticed little boy standing near my and crossing his small fingers... he was so happy being with his parents and listening to the Mesa music. Then were a part where all people stood on their knees and worship on pray. Once I looked at the little boy he was doing the same... I had so undescribe feeling....

Finally the Priest started his story we stood up from the knees and I raised my eyes to the ceiling... ow what a beautiful... i sow it 1000 times but once again it was amazing... being in a peace in a place where u can be always happy.....

Elections

the elections are over.... something new has started from that day.. but I can't imagine what it will be... yet, try to gather my thoughts, emotions to some common condition.

U know when i really realized what has happened? Not when i was elected or asking questions to VP candidates, or even running revue for them... I realized when i was standing on the char with the bottle of water and was looking at those 4 amazing guys standing below and waiting for the results. It was the moment when i made first decision as LCP, I really believe that it was right.

I'm thankful to Yura for coming and supporting me during the conference, Ylya and my EB team without whom I couldn't make it, Zhenichka for special spirit, Ryzhen'ka for little present, VP candidates for optimism and understanding, and all delegates who where there for being the part of some new beginning.

Also I'm grateful for two special girls in my life who weren't there but still I felt their support during the conference Mashenka and Legen'ka thank u for being the part of my life..