не знаю про що має бути цей пост, просто відчуваю, що хочу... треба щось написати

так ніхто не говорив, що буде легко, навіть навпаки, говорили, що буде важко, але ніхто не казав, що буде так багато невизначеності.. коли ти, сидячи в МС офісі чекаєш.. чекаєш поки ЛК відпишуть ,чекаєш поки в твого підковчерного ЛК закінчиться презентація, щоб позвонити і запитати, як пройшло, знову чекаєш на результати.... Переживаєш за них більше ніж за себе,а толку, в більшості вони тебе навіть не послухають, зроблять так як вважають за потрібне, - то де ж межа?? хіба я була таким же ЛСПом, і щоб зрозуміти мені знадобилося попасти в МС???
А ще, кожної години ти отримуєш дивні листи, про якісь малень дрібнички, але які є явно не позитивними, в когось н приїхав стажер, в когось мембери національних партнерів контактують, ще хтось придумую новий проект маючи 5 людей в організації.... і так кожну годину...
мабуть прийшла таки осінь....