Я зараз читаю дві зовсім різні книжки за жанром, вирішила поділитися дечим:
1. Леслі Пірс - Чужая жызнь, - щось середнє між жіночим романом (читається швидко), детективом (половина книжки і вже два вбивства і два викрадення), але саме головне, що попри всі події, які описуються, я знайшла речі над якими дійсно задумалася.. Людина кидає все заради іншої людини, і їде в інше місто... зовсім саама - без сімї... друзів.. навіть грошей... - задумалася.. А я б так змогла заради когось зробити? Звісно Україна - це не Англія 60-тих років, а моя мама буде рада якщо я навіть за каліку заміж вийду, лиш би вийшла (то тема іншого дня), але чи могла б я кинути все - друзів.. родину.. і поїхати світ за очі за кимось?
А якщо не закимось.. то навіть просто, я часто думаю про своє майбутнє... і поки що в свому місті я себе не бачу.. та чи стане мені сили, отак зібрати валізу і переїхати кудись??? - от думала я над тим ... і зрозуміла, що рік тому певне б ще сказала - ні, а тепер... не те що так, а Я ХОЧУ ЦЬОГО!!!!!
2. Джим Колінс - Від хорошого до Великого - книжка серйозна про те, що є компанії хороші, а є великі.... і я от читаю і задумуюся а АІESEC в Україні, до чого відноситься ? А куда віднести свій ЛК? Хороший ЛК, хороша країна, а як зробити це великим.. чи достатньо залишатися хорошим?
А ще там написано, що дослідження показали - з 10 компаній, де топ менеджери були іноземці лиш в одній іноземець дійсно допоміг компанії... Хм і знову думаю про АIESEC - а наші МС СЕЕDи, ми таки дійсно такі унікальні і нам корисно брати іноземців, чи ми відносимося до тих 9 компаній... ??????
читаю і думаю................